Історичний факультет ЗНУ



Мамай-гора

Могильник Мамай-Гора локалізується на високому обривистому березі Каховського водосховища у с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області (Україна). Пам’ятка досліджується археологічною експедицією Запорізького національного університету з 1988 р. по теперішній час. На жаль, у зв’язку з погіршенням економічного стану в державі, з 1994 р. фінансування робіт припинилося, що призвело до різкого зменшення об’єму робіт.

Пам’ятка займає площу 22 га, основна концентрація поховальних комплексів спостерігається на 9 га. Її центр складає група з п’яти насипів заввишки від 2 до 8 м. Навкруги розташовані більш дрібні кургани, що постійно розорюються місцевими фермерами. За даними візуального спостереження та аерофотозйомки їх нараховується близько 200. На початковому етапі була використана традиційна методика розкопок курганних могильників – відкриття видимих насипів. Однак під час польових досліджень було встановлено, що реальна кількість їх набагато більша. Значне число комплексів не фіксувалося внаслідок порушення шарів ґрунту багатолітніми сільськогосподарськими роботами. Тому для повноцінного вивчення пам’ятки була використана методика суцільного розкриття площі як за допомогою техніки, так і вручну.

За 21 рік розкопок розкрито більше 8 га. З’ясувалося, що пам’ятка представлена не лише курганами, але й ґрунтовими могильниками доби енеоліту, бронзи, золотоординського та ногайського часів.

На курганному могильнику досліджено 213 насипів та інших об’єктів. Загальна кількість поховань – більше 600. Встановлено, що могильник функціонував із епоху ранньої бронзи до часів середньовіччя. Найбільше пам’яток відноситься до скіфської епохи. Насьогодні досліджено 167 курганів із 360 похованнями вказаного періоду. Частина поховань пограбована, однак більше 70 відсотків їх дають повну чи відносно повну інформацію про пам’ятку.

Курганна архітектура, конструкції поховальних ям та обряд поховання типові для степових пам’яток епохи бронзи – раннього заліза. В той же час відзначено нові деталі, невідомі раніше, що дозволяє доповнити вже існуючі класифікації.

На північній периферії могильника досліджені культові комплекси, аналогії яким відомі на території Румунії, Болгарії, Риму і Греції.

Інвентар дослідженої частини могильника склав вельми показову і різноманітну колекцію предметів матеріальної культури населення епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя. Переважну частину колекції становлять знахідки скіфської часу. Вони представлені: наступальним та захисним озброєнням (наконечники стріл, списи, мечі, бойові сокири, фрагменти панцерних обладунків), прикрасами (намиста, браслети, кільця, гривни та ін.), місцевою й імпортною керамікою (горщики, миски, амфори, чорнолаковий посуд), знаряддями праці та ін. Загальна кількість знахідок перевищує 4000 одиниць.

Басейн Нижнього Дніпра з найдавніших часів славився багатими пасовищами, луками, землями, придатними для землеробства. Завдяки Дніпру налагоджувалися торгові стосунки степових народів з населенням лісостепу, а завдяки наявності численних бродів і переправ розвивалися суходільні комунікації в напрямку захід-схід. Багатства регіону обумовили його щільну заселеність на протязі всієї історії людства і знайшли відображення в роботах численних авторів античності та середньовіччя (найбільш повний опис регіону подано давньогрецьким істориком V ст. до н.е. Геродотом).

В епоху ранньозалізного віку Нижнє Подніпров’я стало центром Причорноморської Скіфії. Саме тут для всього періоду існування скіфської культури відзначена найбільша концентрація пам’яток. Серед них слід назвати всесвітньо відомі – Солоху, Гайманову Могилу, Чортомлик, Товсту Могилу, Кам’янське городище (останнє розглядалося деякими дослідниками як столиця скіфського царства Атея) й ін. Пам’ятки Нижнього Подніпров’я поряд із даними античних авторів, стали основою реконструкції побуту і господарства, соціальної стратифікації суспільства, династично-політичної історії, духовного життя.

Найбільш перспективним і репрезентативним для детального і поглибленого вивчення скіфської культури є могильник Мамай-Гора. Пріоритетна значущість Мамай-Гори в дослідженні скіфських старожитностей обумовлена рядом факторів. Географічно він займає центральне положення серед пам’яток Причорноморської Скіфії, розташований поблизу згаданого Кам’янського городища і на рівній відстані між “царськими” курганами Солоха та Чортомлик. За площею, яку він займає, і кількістю поховань могильник не має собі рівних у Причорномор’ї та є одним із самих великих в Євразійському Степу. Крім того, пам’ятка поступово руйнується внаслідок берегової абразії і найближчим часом їй загрожує небезпека повного знищення (за 30 років з часів будівництва водосховища руйнації зазнало понад 400 м берегової смуги).

Метою робіт є повне археологічне дослідження могильника Мамай-Гора, аналіз та інтерпретація отриманого матеріалу. Кінцевим результатом дослідження буде видання серії монографій (перша вийшла у 1997 р., друга – в 2001 р., третя – в 2004 р.) з повною публікацією й інтерпретацією матеріалів, а також всебічна реконструкція етнокультурної історії регіону зокрема, і Степового Причорномор’я в цілому.

Специфіка могильника дозволяє проводити суцільне розкриття площі пам’ятки. Дослідження проводяться як вручну, так і з використанням землерийної техніки – скреперів, рідше – бульдозерів. Тільки таким чином можливе максимально повне вивчення пам’ятки. Археологічні дослідження проводяться в комплексі з типологічним, функціональним, порівняльно-історичним аналізом джерел, а також повною обробкою літератури, що є з даної проблематики.

Утілювання в життя даної програми має також велике значення і для міждисциплінарних досліджень. До них залучаються фахівці різних напрямків. Це обумовлено, по-перше, тим, що вперше зібрана максимально повна для скіфського світу антропологічна колекція. Поповнення її під час подальшого вивчення могильника, статистична обробка, співставлення з матеріалами розташованих поруч пам’яток і пам’яток скіфського типу, дозволять вирішити багато проблем, серед яких найважливішими є: проблема походження скіфського етносу, взаємозв’язок його з оточуючими народами, демографія населення та ін.

По-друге, на основі значної колекції палеозоологічних матеріалів можлива реконструкція економіки населення даного регіону, її еволюція, в основі якої лежить зміна клімато-географічних умов. Для вирішення цих питань передбачається і проведення серії аналізу ґрунтів.

Зі серією виробів з металу проведено металографічний аналіз. Отримані дані свідчать про перспективність таких аналізів і дають підстави для пошуку конкретних центрів кольорової металургії та ремісничих майстерень для виготовлення визначених категорій предметів. Петрографічні і мінералогічні дослідження дають змогу зробити висновок про мінерали та сировину з каменя, що використовувалися в різних ремеслах, напрямки контактів і зв’язків. Отримані матеріали стануть основою для глобальних реконструкцій історичного розвитку регіону від епохи неоліту до середньовіччя.

З 1988 р. на Мамай-Горі проходять археологічну практику студенти історичного факультету ЗНУ.

Література про Мамай-Гору

Інформаційні нотатки

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай горе в 1989-1990 гг. // Вестник краеведа. – Запорожье, 1991. – Вып. 2. – С. 3-4.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай горе в 1991 г. // Археологический вестник. – Запорожье, 1992 – № 3. – С. 25-26.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Исследования на Мамай-Горе в 1992 году // Археологічні дослідження на Україні 1992 року. – К., 1993. – С. 135

Тубольцев О.В. Неолитические погребения Мамай Горы // Археологический вестник. – Запорожье, 1992. – № 3. – С. 5-7.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Исследования на Мамай горе в 1992 году // Археологiчнi дослiдження на Україні в 1992 р. – К., 1993. – С. 135.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай-Горе в 1997-1998 гг. // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К., 1998. – С. 50.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Раскопки на могильнике Мамай-Гора // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. – К., 2001. – С. 68-69.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Охранные работы на Мамай-Горе в 2001 г. // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр. – К., 2002. – с.86.

 

Тези конференцій

Тощев Г.Н. Исследования курганного могильника “Мамай гора” в 1988 г. // Тезисы докладов Всесоюзной конференции “Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья”, посвященной 90-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1989. – С. 150–151.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования скифского могильника Мамай-Гора // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. II. – Запорожье, 1994. – С. 12–16.

Тубольцев О.В. Неолитический могильник Мамай Горы // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. Тезисы Международной археологической конференции. – Тирасполь, 1994. – С. 18-19.

Ельников М.В. Сарматские погребения из курганного могильника Мамай-Гора // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья: Тезисы докладов международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1994. – С. 55-57.

Тощев Г.Н. О грунтовых могильниках КК // Древнейшие общества земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. Тезисы Международной археологической конференции. – Тирасполь, 1994. – С. 102-103.

S.Andruh, G.Toscev. Mamai-Gora, a Tumulary Necropolis of Scythian Age in the Eurasian Area // Tumulary Tombs of Iron Age in the South-Eastern Europe. The 2-nd International Symposium of Funerary Archeology. – Tulcea–Braila–Slobozia–Calarasi, 1995. – P.3.

Тощев Г.Н. О методике раскопок крупных могильников степной зоны // Северо–Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит–бронзовый век). Материалы международной конференции. – Донецк, 1996. – Ч.2. – С. 91-92.

Єльніков М.В. Тамгоподібні знаки на вістрях стріл скіфського часу // Матеріали IV Міжнародної археологічної конференції студентів і молодих вчених. – К. 1996. – С. 150-151.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Мамай-Гора: итоги (1988-1998) и перспективы изучения // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. К 100-летию Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1999. – С. 249-252.

Андрух С.И. Деревянная посуда из захоронений скифского могильника Мамай-Гора // 60 лет кафедре археологии МГУ им. М.В. Ломоносова. Тезисы докладов юбилейной конференции, посв. 60-летию кафедры исторического факультета Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова. – М., 1999. – С. 125-127.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора – неординарный памятник рядового населения Скифии конца V-IV вв. до н.э. // Скифы Северного Причерноморья в VІІ-ІV вв. до н.э. Тез. докл. международн. конф., посв. 100-летию со дня рождения Б.Н. Гракова. – М., 1999. – С. 11-14.

Andruh S. About Some peculiarities of sepulchral Funeral practice at scythian Burial ground Mamay-Gora // Tulcea, 2000. – P.9-11.

Andruкh S., Toschev G. Social Stratification of Scythian Graves from Burial Cround Mamay-Gora // The 5 th International Colloquium of Funerare Archaeoljgy. The Grave as an Expression of the dead social Status (5th c.B.C. – 5 th c.A.D.) – Braila-Tulcea, 2003. – P.5-6.

Тощев Г. Н., Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора // «Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно–інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця». Тези доповідей І міжнародного конгресу. – Запоріжжя, 2004. – С. 116-119.

Комарцова А. В. Могильник доби середньовіччя на березі Каховського водосховища // Середньовічні старожитності Центрально – Східної Європи / Матеріали VI міжнародної студентської наукової археологічної конференції. 13 – 15 квітня 2007 р. – Чернігів, 2007. – С. 96 – 97.

Комарцова А.В. Ногайські поховальні пам’ятники на території сучасної Запорізької області // «Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи». Матеріали VII міжнародної студентської наукової археологічної конференції./ 11 – 13 квітня 2008 р./. – Чернігів, 2008. – С. 109-110;

Статті

Каприцын И.И. Средневековые погребения из кургана № 43 могильника Мамай-Гора // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1993. – Т. IV. – С. 264-267

Тощев Г.Н. Грунтовый могильник катакомбного времени на Мамай горе // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1995. – Т. V. – С. 32-40.

Тощев Г.Н. Памятники неолита и бронзы на Мамай-Горе (по материалам раскопок 1988-1995) // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1997. – Т. VI. – С. 71-84.

Андрух С.И. Металлические украшения в убранстве рядовых скифов (по материалам могильника Мамай-Гора) // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. К 100-столетию Б.Н. Гракова. ІІІ Граковские чтения. – Запорожье, 1999. – С. 19-26.

Андрух С.І., Секерська О.П. Нові археозоологічні матеріали зі скіфських поховань // Археологія. – 1999. – № 3. – С. 112-118.

Андрух С.И. О некоторых особенностях погребально-поминальной практики на скифском могильнике Мамай-Гора // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2000. – Т. ІХ. – С. 238-243.

Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора в Нижнем Поднепровье // Скифы и сарматы в VII-III вв. до н.э. Палеозоология, антропология и археология. – М., 2000. – С. 110-119.

S.Andruh, G.Toscev. La necropole scyhique Mamai-Gora sur le Dniepr inferieur // Tombes tumulaires de l’ Age du Fer dans le Sud-Est de l’Europe. Actes du II-e Colloque International d’Archeologie Funeraire. -# 1. – Tulcea, 2000. – Р. 53-68.

Косиков В.А. Бронзовые наконечники стрел из колчанных наборов некрополя раннего железного века Мамай-Гора: (к вопросу о сырьевой базе бронзолитейщиков степной Скифии) // Донецкий археологический сборник. – Донецк, 2001. – Вып. 9. – С. 55-88.

Косиков В.А. Спектроаналитические исследования бронзовых наконечников стрел из колчанных наборов некрополя раннего железного века Мамай-Гора // ССПК. – Запоріжжя, 2001. – Т. IX. – С. 176-205.

Литвинова Л.В. О населении Европейской Скифии (по антропологическим материалам могильника Мамай-Гора) // Российская археология. – 2002. – № 4. – С. 39-45

Косиков В.А. Новые данные о сырьевой базе бронзолитейщиков степной Скифии (на материалах некрополя Мамай-гора) // Вісник Київського університету. Серія "Історія”. – 2002. – Вип. 63-64.

Ельников М.В. Грунтовый кочевнический могильник Мамай-Гора XIV в. из Нижнего Поднепровья // Татарская археология. – Казань, 2004. – № 1-2 (12-13). – С.86-110.

Литвинова Л.В. Палеодемография населения скифской культуры (по материалам могильника Мамай-Гора) // Від Кіммерії до Сарматії. – К., 2004. – С. 48-51.

Toscev G.N.Die neolithische Nekropole Mamaj-Gora im unteren Dneprgebiet // Godišnjak. – Knjga XXXIV. Centar za balkanološka ispitivanja. – Sarajevo, 2005. – S.21-45

Тощев Г.Н. Белозерский могильник на Мамай-Горе // Матеріали та дослідження з археології Східної України. – № 7. – Луганськ, 2007. – С.262-264;

Тощев Г.Н. Катакомбное погребение 3 из кургана 185 Мамай-Гора // История оружия. – Альманах № 1. – Запорожье, 2008. – С. 37-43;

Популярні нотатки

G.Toscev. Von den Fluten des Dnjepr bedroht // Archäologie in Deutschland, 1998. – 1. – S.56.

Тощев Г.Н., Андрух С.И. Мамай-Гора. Могильник над столицей степной Скифии // Древний мир. – 2002. – № 3. – С. 42-44.

Монографії

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга I. – Запорожье, 1999. – 232 с.

Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора. Книга ІІ. – Запорожье, 2001. – 238 с.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга IІІ. – Запорожье, 2004. – 203 с.

Буклети

Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Буклет. – Полтава, 1999. – 3 с.

Інтернет-сторінки

Сторінка Вконтактіhttp://vk.com/mamaygora

Сторінка у Вікіпедіїhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Мамай-гора