КЛЕЙНОДИ – МАТЕРІАЛЬНІ СИМВОЛИ ВЛАДИ В КОЗАЦЬКІЙ ДЕРЖАВІ XVI–XVIII ст. ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз козацьких клейнодів як багато- функціональних матеріальних символів влади, військової організації та культурної ідентичності Війська Запорозького у XVI–XVIII століттях. Розглянуто процес формування системи клейнодів у контексті становлення козацтва як військово-політичної сили та розвитку державних інституцій Гетьманщини. Показано, що клейноди виконували не лише адміністративні й військові функції, а й були важливими знаками легітимації влади, політичного представництва, дипломатичної комунікації та сакрального ритуалу.
Особливу увагу приділено аналізу основних видів козацьких клейнодів: булави, бунчука, корогви, печатки. Простежено еволюцію булави від холодної ударної зброї до символу влади, включно з її сучасним статусом як одного з атрибутів Президента України. На основі музейних пам’яток, письмових джерел і наукових досліджень розкрито типологічні, функціональні та мистецькі особливості клейнодів, а також їхню роль у системі військової демократії Запорозької Січі.
У статті наголошено на високій художній цінності клейнодів, виготовлених із застосуванням складних технік карбування, інкрустації та філіграні, що відображало естетичні уявлення українського суспільства ранньомодерної доби та високий рівень художньої культури Гетьманщини. Показано спадкоємність козацької символіки в українській культурі від геральдики й музейних колекцій до сучасної державної та військової символіки, зокрема через пам’ятні монети Національного банку України.
Зроблено висновок, що козацькі клейноди є не лише матеріальними пам’ятками минулого, а ключовими джерелами для розуміння світоглядних основ козацького суспільства, його уявлень про владу, справедливість, спільноту та державність. Їх дослідження й збереження мають важливе значення для історичної науки та формування сучасної української національної ідентичності.