НАЦІОНАЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ У ДЕРЖАВОТВОРЧІЙ ПОЛІТИЦІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Анотація

У статті проаналізовано ідеологічні засади громадянського виховання в УНР, реформування системи освіти та створення умов для громадянського виховання. Показано практичну реалізацію громадянського виховання через шкільне самоврядування та демократизацію навчального процесу. Громадянське виховання в освітній політиці УНР 1917–1918 рр. було важливою складовою державотворчого процесу. Через реформування структури школи, упровадження самоврядування, активізацію позашкільної освіти й розвиток педагогічної думки уряд УНР намагався виховати нову генерацію громадян – моральних, відповідальних і патріотичних, здат- них усвідомлено брати участь в розбудові демократичної та незалежної України. У практичній площині це означало створення нових типів шкіл, розроблення навчальних програм, упровадження принципів самовря- дування, демократизацію управління освітою, підтримку позашкільних ініціатив та культурно-просвітницьких організацій. Освітня політика УНР заклала підвалини національно-демократичної моделі освіти, в основі якої лежала єдність інтелектуального, морального та громадянського розвитку. Практична реалізація громадянського виховання в освітній політиці УНР 1917–1920 рр. стала першою спробою створити національну систему осві- ти, засновану на демократичних, гуманістичних і національних принципах. Попри короткий період існування держави, ці ідеї мали довготривалий вплив на українську педагогіку і залишаються актуальними у сучасному дискурсі громадянської освіти. Концепція виховання громадянина – мо- рально вільної, соціально активної особистості – згодом стала основою для українських педагогічних програм доби відновлення державності у 1990-х рр. та в сьогоденні.