ПАМ’ЯТЬ ТА ФОРМАЛЬНИЙ РИТУАЛ: КРИВОРІЗЬКИЙ ВИПАДОК РЕЦЕПЦІЇ КОМЕМОРАЦІЙ ДНЯ ПЕРЕМОГИ
DOI:
https://doi.org/10.26661/zhv-2024-8-60-32Ключові слова:
ритуал, Друга світова війна, політика пам’яті, Кривий Ріг, комеморація, День ПеремогиАнотація
Статтю присвячено «низовій» рецепції комеморативних церемоній з на- годи Дня Перемоги. Метою роботи є аналіз сприйняття комеморативних акцій до Дня Перемоги з боку пересічних громадян. Сформульовано дослідницькі питання: наскільки рецепція цих заходів містянами відпо- відала приписуваним ним значенням? Наскільки дієвими вони були як комеморативний та виховний захід? Досвід участі в комеморатвних акціях аналізується у широкій хронологічній перспективі, але зі спеціальним фокусом на періоді 2000-х – 2020-х рр. Дослідження презентує випадок міста Кривий Ріг, але може екстраполюватися на ситуацію притаманну південному та східному регіонам України. Джерельна база представлена 16 інтерв’ю, проведених у 2022–2024 рр., та особистими спостереження- ми автора. Зроблено висновки про те, що дистанція у часі зумовлювала слабшання особистого зв’язку із пам’яттю про ДСВ для молодших поколінь, які залучалися до комеморацій з 1990-х рр. Рецепція ними заходів як обов’язкових ритуалів, що не формували особистого зв’язку та не викли- кали відчуття співпричасності, засвідчує, що комеморативні церемонії не виконували функцій передачі знання і цінностей та гуртування громади, які традиційно ним приписуються. Цьому сприяла також трансформація заходів з 2000-х рр., зокрема відхід покоління учасників ДСВ та спроби візуальної апропріації урочистостей політичними силами. Через це церемонії могли прочитуватися як політичні демонстрації або просто як механічне відтворення звичного формалізованого ритуалу. Неефектив- ність традиційних церемоній до Дня Перемоги у ролі комеморативних заходів з перспективи учасників засвідчується також очікуваннями, що комеморація сучасної російсько-української війни не відтворюватиме їх за формою.
Посилання
Denys Ch., 40 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 21.02.2023.
Illia Sh., 32 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 16.06.2024.
Liana Zh., 32 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 31.01.2023.
Maksym P., 37 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 18.01.2023.
Maksym P., 40 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 29.12.2022.
Maksym V., 42 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 04.02.2023.
Natalia S. 56 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 23.01.2023.
Oleksandr P., 32 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 05.12.2022.
Oleksandr Sh., 50+ rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 05.01.2023.
Olena K., 47 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 08.01.2023, pys’movi vidpovidi.
Roman K., 39 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 02.03.2023.
Serhiy P., 58 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 29.04.2023.
Tetyana N., 45 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 17.02.2023.
Valentyna O., bl. 70 rokiv, interv’yu z avtorom, zapysane 17.01.2023.
Vira H., 73 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 28.11.2022.
Yuriy P., 63 roky, interv’yu z avtorom, zapysane 21.11.2022, pys’movi vidpovidi.
Allina-Pisano, J. Social Contracts and Authoritarian Projects in Post-Soviet Space: The Use of Administrative Resource.
Communist and Post-Communist Studies. 2010. 43(4). Рр. 373–82. doi: 10.1016/j.postcomstud.2010.10.001.
Fedor J., Lewis S., Zhurzhenko T. Introduction: War and Memory in Russia, Ukraine, and Belarus. Fedor J., Kangaspuro
J., Lewis S., Zhurzhenko T. (eds.) War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus. Palgrave Macmillan, 2017. Pp. 4–20.
Fond Demokratychni initsiatyvy imeni Ilka Kucheriva. Den Peremohy i yoho mistse v istorychniy pam’yati ukrayintsiv. URL: https://dif.org.ua/uploads/pdf/1783406550645d574f8dd530.77127401.pdf
Gabovich M. Pamyatnik i prazdnik: etnografiya Dnya Pobedy. Gabovich M. (ed.) Pamyatnik i prazdnik: etnografiya Dnya Pobedy. SPb: Nestor-Istoriya, 2020. S. 8–26.
Gorbach D., 2024. The Making and Unmaking of the Ukrainian Working Class. Everyday Politics and Moral Economy in a Post-Soviet City. New York; Oxford: Berghahn Books, 2024, [e-book]
Hellbeck J., Tytarenko D. “My pobedim, kak pobedili 70 let nazad nashi dedy i pradedy.” Ukraina: prazdnovanie Dnya
Pobedy v teni novoy voyny. Neprikosnovennyy zapas. 2016. No. 4 (108). URL: http://magazines.russ.ru/nz/2016/4/my-pobedim-kak-pobedili-70-let-nazad-nashi-dedy-i-pradedy.html
Hrynevych V. Polityka pam’yati Druhoyi svitovoyi viyny v Ukrayini: u poshukakh identychnosti ta konsolidatsiyi. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny. 2011. Vyp. 4. S. 111–127.
Hrytsenko O. Dekomunizatsiya v Ukrayini yak derzhavna polityka i yak sotsiokulturne yavyshche. Kyiv: Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny; Instytut kulturolohiyi NAM Ukrayiny, 2019.
Kelly K., Sirotinina S. “Bylo neponyatno i smeshno”: prazdniki poslednikh desyatiletiy sovetskoy vlasti i vospriyatie ikh detmi. Antropologicheskiy forum. 2008. No. 8. S. 258–299.
Kertzer, D. I. Ritual, Politics, and Power. New Haven: Yale University Press, 1988.
Klymenko L. The Changed Paradigm of World War II Commemoration in Ukraine After Crimea’s Annexation. The Journal Of Slavic Military Studies, 2020, Vol. 33, No. 4, Pp. 517–520.
Lysenko O., Pastushenko T. “Velyka Peremoga” u “Velykiy Vitchyznyaniy viyni” yak radiansko-rosiyskyi kolonialnyi proekt. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2025. No. 2 (581). S. 60–80. https://doi.org/10.15407/uhj2025.02.060
Lyubarets A. Vidznachennya 9 travnya yak dzerkalo ukrayinskoyi polityky pam’yati (2005–2015). Aktualni problemy vitchyznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi. 2016. Vyp. 28. S. 176–189.
Musykhin G. I. “Blesk i nishcheta” politicheskikh ritualov. Politiya. No. 2 (77) 2015. S. 98–109.
Osipian A. World War II Memory Politics in Russia and Ukraine and Their Uses During the Conflict in the Donbas (Spring–Summer 2014). Amacher A., Portnov A., Serhienko V. (eds.) Official History in Eastern Europe. Osnabrück: Fibre, 2020. Pp. 268–290.
Osipian Ararat L. and Osipian Alexandr L. Regional Diversity and Divided Memories in Ukraine: Contested Past as
Electoral Resource, 2004–2010. East European Politics and Societies. 2012 Vol. 26. No. 3. Pp. 616–642.
Pastushenko T. V., Tytarenko D. M., Cheban O. I. 9 travnya 2014–2015 rr. v Ukrayini: stari tradytsiyi – novi tseremoniyi vidznachennya. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2016. No. 3. S. 106–124.
Pastushenko T. Vidznachennya Dnya Peremohy v Ukrayini v konteksti suspilno-politychnykh podiy 2013–2014 rr.
“Dekomunizatsiya” svyata yak sproba reviziyi radianskoho mynuloho. Pivden’ Ukrayiny: etnoistorychnyi, movnyi, kulturnyi ta relihiynyi vymiry. Vyp. 6. Kherson: FOP Hrin D.S., 2017. S. 258–267.
Pastushenko T. Viyna pam’yati v chasy viyny: vidznachennya peremohy nad natsyzmom pislya Revolyutsiyi Hidnosti.
Suspilno-politychna aktyvnist ta istorychna pam’yat yevreyskoyi spilnoty v konteksti yevrointehratsiyi Ukrayiny. Kyiv:
IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny, 2020. S. 233–259.
Pryimachenko Ya. Sovetskoe vs natsionalisticheskoe: protivostoyanie diskursov i praktik v postsovetskoy Ukraine.
Studia Universitatis Moldaviae. Seria “Științe umaniste.” 2017, nr. 10(110), S. 267–278.
Sagatienė D. Nekoliak A. World War 2 Memories in Lithuania and Ukraine: Political and Legal Symbolism of May 9 in the New Era of War. VerfBlog. URL: https://verfassungsblog.de/world-war-2-memories-in-lithuania-andukraine/ DOI: 10.17176/20230508-204521-04.
Sereda V. Regional Historical Identities and Memory. Hrytsak Ya., Portnov A., Susak V. (eds.) Ukrayina Moderna.
Spetsialnyy vypusk. Lviv-Kyiv: Krytyka, 2007. S. 160–209.
Shatalov D., 2023. Intertwined Memories of Kryvyi Rih: the ATO, Second World War, and the Cossacks. Etnografia Polska, vol. 67, no. 1–2, Рp. 71–93. https://doi.org/10.23858/EP67.2023.3322
Stewart K. L. Building the Nation Through Celebrating the Nation: A Comparison of Holidays in Russia’s Regions.
Europe-Asia Studies, 2021, Vol. 73, No. 10. Рр. 1876–1907. (1877-1881).
Tytarenko D. «Vrag vnov vstupil na nashu zemlyu…»: Velyka Vitchyzniana / II svitova viyna v politytsi pam’yati na
terytoriyi samoproholoshenoyi DNR (2014–2016 rr.) URL: https://www.historians.in.ua/index.php/en/istoriya-ipamyat-
vazhki-pitannya/2399-dmitro-titarenko-vrag-vnov-vstupil-na-nashu-zemlyu-velika-vitchiznyana-ii-svitovavijna-
v-polititsi-pam-yati-na-teritoriji-samoprogoloshenoji-dnr-2014-2016-rr
Vanke A. Kollektivnye emotsii i narodnoe telo prazdnika: Den Pobedy na Poklonnoy gore. Gabovich M. (ed.) Pamyatnik
i prazdnik: etnografiya Dnya Pobedy. SPb: Nestor-Istoriya, 2020. S. 108–123.
Yurchuk Y. Global symbols local meanings: the ‘Day of Victory’ after Euromaidan. Beichelt T. and Worschech S. (eds.)
Transnational Ukraine? Networks and Ties That Influence Contemporary Ukraine. Stuttgart: Ibidem-Verlag, Pp. 89–111.
Zelče V. The Transformation of ‘Holiday’ in Post-Soviet Space: Celebrating Soviet Victory Day in Latvia. Europe-Asia
Studies, 2018. Vol. 70. No. 3. Pp. 388–420 (389)
Zhurzhenko T. Russia’s never-ending war against “fascism”. Memory politics in the Russian-Ukrainian conflict, URL:
https://www.eurozine.com/russias-never-ending-war-against-fascism/
