РОЛЬ ПРИКОРДОННИХ УРЯДНИКІВ І СТАРОСТ В ОРГАНІЗАЦІЇ КОЗАЦТВА ТА ВИОКРЕМЛЕННЯ З КОЗАЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ВЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЕЛІТИ (кінець ХV – перша половина ХVІ ст.)
Ключові слова:
українське козацтво, кордон, оборонна стратегія, староста, воєвода, князьАнотація
Стаття розкриває організаційну та координуючу роль прикордонних урядників (князів, намісників, воєвод) і старост порубіжних міст і містечок Великого князівства Литовського у військових ініціативах українського козацтва першої половини ХVІ ст. Виявлено, що в кінці ХV – першій половині ХVІ ст. у степовому прикордонному поясі між володіннями Литви та Криму склалася постійна та організована козацька страта, основними заняттями якої були уходництво та оборонні зусилля. Першими організаторами козацтва, що перевели вектор його активності від спонтанних виступів до спланованих операцій, були прикордонні старости та князі. Правлячі кола Литви, з огляду на напружені стосунки з Кримським ханством, на офіційному рівні засуджувало козацькі виступи, але фактично не перешкоджали ініціативі старост, негласно підтримуючи перетворення козацтва на ефективну оборонну силу. Паралельно відбувався процес виокремлення з козацького середовища власних виборних лідерів, які на середину першої половини ХVІ ст. здатні були об’єднувати свої загони для проведення узгоджених операцій. На середину ХVІ ст. визріло питання про створення в пониззі Дніпра постійно діючого форпосту козацтва, що давало б додаткові переваги по його мобілізації, координації дій, реалізації системної оборонної та наступальної стратегії.
Посилання
2. Prochaska A. Podole lennem Korony 1352–1430. «Rozprawy Akademii Umiejętnośi. Wydział Historyczno-Filozoficzny», seria 2 (Kraków), 1895. t. 7.
3. Хроніка Литовська і Жмойтська. // ПСРЛ. – Т. ХХХІІ. – 1975. – С. 44.
4. Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця VIIІ ст. / Н. М. Яковенко. – К. : Генеза, 1997. – 380 с.
5. Крип’якевич І. Запорозьке військо./ Історія українського війська // Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. та ін. – Львів: Світ, 1992. – 712 c.
6. Черкас Б. В. Служиві татари в обороні українських земель Великого князівства Литовського XV-XVI століть / Б.В. Черкас // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 144-148.
7. Акты, относящиеся къ истории южной и западной России. – Том 1. – С. 60-61
8. Клепатский П. Очерки по истории Киевской земли. – Т. 1. – Одесса, 1912.
9. Jozef Wolff. Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czternastego wieku, Warszawa, 1895.
10. Dziadulewicz Stanisław. Herbarz rodzin tatarskich w Polsce. – Wilno, 1929.
11. Aleksander Walerian Jabłonowski. Źródła dziejowe. Zieime ruskie. Ukraina. Kijow — Bracław. – Варшава, 1897. – Т. XXII. – С. 108, 295
12. Wiktor Wittyg. Nieznana Szlachta Polska I Jej Herby.– Krakow, 1912. – S. 37-38.
13. Акты, относящіеся къ исторіи южной и западной Россіи. – Т. 1. – № 161
14. Archiwum Ksiąząt Lubartowiczow-Sanguszkow w Sławucie. – Lwow, 1887. – T. 1. – № 117. – S. 117–118.
15. Kronika Polska Marcina Bielskiego.– Sanok, 1856. – T. 2.— S. 882, 1068
16. Голобуцкий В. А. Запорожское казачество. / В. А. Голобуцкий. – К. : Гос. изд-во политической литературы УССР, 1957. – 461 с.
17. Боплан, Г. Левассер, де. Опис України, кiлькох провiнцiй Королiвства Польського, що тягнуться вiд кордонiв Московiї до границь Трансiльванiї, разом з їхнiми звичаями, способом життя i ведения воєн / Перекл. Я. I. Кравця, З. П. Борисюк. Передм. Я. Д. Iсаевича, В. А Смолiя. – К., 1990. – 208 с.
18. Акты, относящіеся къ исторіи западной Россіи: 1340–1506.– Т. 1. – С. 194.
19. Акты, относящіеся къ исторіи западной Россіи: 1340–1506. – Т. 1. – С. 141-142
20. Сборник Российского исторического общества. – СПб., 1882. – Т.35. – С. 23.
21. Грушевський М. Історія України-Русі. – К.,1995. – Т.7. – С. 83.
22. Голобуцкий В. А. Запорожское казачество. / В. А. Голобуцкий. – К. : Гос. изд-во политической литературы УССР, 1957. – 461 с.
23. Pulaski K. Stosunki z Mendli-Girejem chanem tatarow perekopskich (1469-1415) // Stosunki Polski z Tatarsziczizna od polowi XV wieku. Kraków–Warszawa, 1881. – S. 269.
24. Антонович В. Б. Про козацькі часи на Україні. / Післям. М. Ф. Слабошпицького; комент. О. Д. Василюк та І. Б. Гирича. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.
25. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т.1. – 800 с.
26. Podhorodecki, Leszek. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV—XVIII w. — Warszawa, 1987.
27. Волынская краткая летопись. / ПСРЛ — M., 1980. — Т. 35 — С. 10, 118-127.
28. Borawski, Piotr. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986.
29. Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiej Rusi. – Królewiec, 1582.
30. ЦДІА України. – Ф. КМФ 36 (Литовська метрика). – Оп.1. – Од. зб. 7. – Арк. 790-791, 911, 948.
31. Гайворонский О. Повелители двух материков. – Киев-Бахчисарай, 2007. – Т. 1. – 400 с.
32. Черкас Б. В. Політична криза в Кримському ханстві і боротьба за владу Іслам-Гірея у 20–30-х роках ХVІ ст. // Україна в Центрально-Східній Європі: Студії з історії ХІ–ХVIII століть . – Вип. 1 / Відп. ред. В. А. Смолій. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2000. – 463 с.
33. Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского. – М., 1843, – С. 20.
34. Архив Юго-Западной России. – ч. VII. – Т.І. – док. № 14. – С. 77-91.
35. Архив Юго-Западной России. – ч. VII. – Т.І. – док. № 15. – С. 91-105.
36. Acta Tomiciana. – T. 16. – Poznaǹ,1857 – S. 366.
ISSN 
