ПОДОРОЖІ ПО ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВУ ЛИТОВСЬКОМУ ІНОЗЕМЦІВ В XV-XVIII СТОЛІТТЯХ
Ключові слова:
Велике князівство Литовське, мандрівники, діячі культури, вчені, дипломати, в’їзний туризм, історія туризму, туризм, ПодорожіАнотація
У статті розглядаються подорожі по землях Великого князівства Литовського іноземних підданих в XV-XVIII ст. Наводяться відомості про подорожі і враження про Велике князівство Литовське таких мандрівників, дипломатів, діячів науки і культури, як: радник і камергер герцога Бургундського Жільбер де Лануа; лікар, алхімік, філософ та містик Парацельс; дипломат і мандрівник Сигізмунд Герберштейн; композитор Валентин Бакфарк; австрійський письменник і дипломат Данило фон Бухау; історик Алесандро Гваньїні; англійський дипломат і підприємець Джером Горсей; німецький мандрівник Самуель Кіхель; поет та історик Ґреґер Ларсон; дипломат Стефан Ґейс; італійський архітектор Джованні Бернардоні; французький мандрівник і письменник Гаспар де Танд; чеський мандрівник і письменник Леопольд Таннер; австрійський дипломат і мандрівник Йоганн Георг Корб; шведський сановник Густав Адлерфельд; словацький релігійний і громадський діяч Даніель Крман; французький економіст Ніколя Бадо; саксонський архітектор Ян Самуель Беккер; італійський вчений Стефано Лоренцо Бізіо; швейцарський математик, астроном і мандрівник Йоганн Бернуллі; французький натураліст Жан Еммануель Жілібер; англійський історик і мандрівник Вільям Кокс; художник і мандрівник Йоганн Генріх Мюнц; французький письменник Альфонс Жозеф Фарсья де Піль, подорожі яких відповідно до сучасної туризмологічної методології цілком правомірно вважати прототуристичними.
Посилання
Bagaley D.I. Zapiski o Moskovii Ioanna Pernshteyna i printsa Daniila fon Bukhau. Kiyev: Universitetskaya tipografiya, 1879. 23 s.
Bakfark Valiancin // Vialikaje kniastva Litoŭskaje: Encyklapiedyja. U 3 t. / redkal.: H.P. Paškoŭ (hal. red.) i inš. Minsk: Bielaruskaja encyklapiedyja, 2005. T. 1. 688 s.
Bernulli // Entsiklopedicheskiy slovar’ Brokgauza i Yefrona: v 86 t. (82 t. i 4 dop.). Sankt-Peterburg, 1890-1907.
Dyachok O. Khronist Alessandro Gvan’yini // Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk. Kyyiv, 2004. Vyp. 8/9. S. 299-321.
Ganski V.A., Andreichyk E.V. Istoriya puteshestviy i turizma: v 2 ch. Novopolotsk: PGU, 2015. Ch. 2. 304 s.
Gorsey D. Zapiski o Rossii. XVI – nachalo XVII v. / pod red. V.L. Yanina; per. i sost. A.A. Sevast’yanovoy. Moskva: Izdvo Moskovskogo universiteta, 1990. 288 s.
Gundol’f F. Paratsel’s / per. L. Markevich, obshch. red. i poslesl. V.N. Morozova. Sankt-Peterburg: Izd-vo Vladimir Dal’, 2015. 191 s.
Hustaŭ Adlierfieĺt // Bielaruskaja encyklapiedyja: U 18 t. T.1 / redkal.: H.P. Paškoŭ i inš. Minsk: BelEn, 1996. T. 1. 552 s.
Jana Henryka Müntza podroże malownicze po Polsce i Ukraine: 1781-1783. Warszawa, 1982. 355 s.
Kalinin V. Architektura Jana Samuelia Bekiera // Spadčyna. 1998. №3. S. 65-85.
Kieszkowski W. Carlo Spampani architekt włoski czynny w Polsce w XVIII w. // Biuletyn Historji Sztuki i Kultury. Warszawa, 1932. № 1. S. 24-35.
Liaĺkoŭ I. Žyĺbier de Lanaa: flamandziec u Vialikim Kniastvie Litoŭskim pačatku XV st. // Bielaruś – Bieĺhija: Hramadska-kuĺturnaje ŭzajemadziejannie: materyjaly Mižnarodnaha kruhlaha stala, Minsk, 18-19 maja 2001 h. Minsk: Bielaruski knihazbor, 2002. S. 47-52.
Litva i Ukraina v nachale XV v. (po Gil’beru de Lannoa) // Khrestomatiya po istorii SSSR / pod red. M.N. Tikhomirova. Moskva: Gospolitizdat, 1960. S. 661-666.
Milinkievič A. Žylibier //Encyklapiedyja historyi Bielarusi. U 6 t. T. 3 / redkal.: H. P. Paškoŭ (hal. red.) i inš. Minsk: BelEn, 1996. 527 s.
Ratzel F. Korb Johann Georg // Allgemeine Deutsche Biographie. Bd. 16. Lpz.: Duncker & Humblot, 1882. S. 701-702.
Saganovich G. Vil’na v opisanii nemetskogo puteshestvennika Samuelya Kikhelya (1586 g.)// Senoji Lietuvos literatūra. Vilnius, 1998. Kn. 6.
Sahanovič H. Niamiecki padarožnik Samueĺ Kichieĺ pra Horadniu časoŭ Stefana Batoraha // Spadčyna. 2002. № 2-3.
Shackelford J. A Philosophical Path for Paracelsian Medicine: The Ideas, Intellectual Context, and Influence of Petrus Severinus (1540-1602). Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 2004. 519 р.
Stanislavs’kyy V.V. Krman Daniel // Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny: u 10 t. / redkol.: V.A. Smoliy (hol.) ta in. Kyyiv: Naukova dumka, 2003. 405 s.
Šyšyhina-Patockaja K.JA. Niasviž i Radzivily. Minsk: Bielaruś, 2002. 240 s.
Tanner B.L.F. // Entsiklopedicheskiy slovar’ Brokgauza i Yefrona: v 86 t. (82 t. i 4 dop.). Sankt-Peterburg, 1890-1907.
Wyrobisz A. Aleksander Gwagnin i cudzoziemscy fachowcy w hutach szkła w Polsce w XVI i XVII wieku // Przegląd Historyczny. Warszawa, 1967. T. LVIII. Zesz. 4. S. 679-682.
Zamyslovskiy Y.Y. Gerbershteyn i yego istoriko-geograficheskiye izvestiya. Sankt-Peterburg: Tipografiya Panteleyevykh, 1884. 563 s.
ISSN 
