НАДЗВИЧАЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРИМСЬКОГО ХАНСТВА У XVII СТ.
Ключові слова:
сільськогосподарська криза, сільське господарство, епідемії, землетруси, екстремальні гідрологічні явища, екстремальні явища погоди, Кримське ханство, флуктуації клімату, стихійні лиха, надзвичайні явища природиАнотація
У статті з позицій “disasters studies” узагальнено та проаналізовано відомі на сьогодні випадки надзвичайних явищ природи в історії Кримського ханства XVII ст. Писемні свідчення, систематизовані за предметом опису, дозволили виокремити такі групи: 1) екстремальні метеорологічні явища; 2) надзвичайні гідрологічні явища; 3) нашестя саранчі; 4) епізоотії; 5) епідемії; 6) землетруси.
Встановлено, що землеробство, яке було основним джерелом продовольства для населення Кримського ханства, відзначалося вищою, ніж кочове скотарство, чутливістю до руйнівних наслідків надзвичайних явищ природи. Таким чином, сприятливі роки дозволяли виробляти надлишок хліба та відправляти його на експорт, а роки, що відзначалися частими стихійними лихами, викликали в Кримському ханстві голод і масовий падіж худоби, а погіршення раціону людей послаблювало їх імунітет та робило вразливішими до епідемічних захворювань.
Наявні джерела дозволяють побудувати такі хронологічні рядки надзвичайних явищ природи, які вражали Кримське ханство: нашестя саранчі – у 1625 – 1629 (з перервами), 1632, 1690; холодні зими – 1625 – 1629 (з перервами), 1657 рр.; надзвичайно спекотне літо і посухи – 1626, 1628, 1642, 1645, 1690 рр.; неврожайні і голодні роки, викликані стихійними лихами – 1626, 1628, 1642 – 1643, 1645 – 1646, 1657, 1684, 1686 рр.; землетруси – 1615, 1617, 1618, 1619, 1626, 1640, 1656 рр.; епідемії – 1628 – 1629, 1636, 1680 – 1681 рр. На підставі складених хронологічних рядів можемо виокремити щонайменше дві масштабні затяжні сільськогосподарські і продовольчі кризи у Кримському ханстві XVII ст., викликані особливо несприятливими метеоумовами: 1642 – 1647 і 1684 – 1690 рр. “Відповідями” населення Кримського ханства на “виклики” природи ставало: 1) зростання інтенсивності походів кримців на сусідні країни; 2) масове переселення до провінцій Османської імперії; 3) масове відкочування з Криму у причорноморські та приазовські степи, перехід з осілого на кочовий спосіб життя, переорієнтація із городництва на кочове скотарство; 4) продаж або обмін на продукти цінних речей, а за виняткових обставин – продаж членів родини у рабство; 5) введення заборони на вивезення із Кримського ханства продовольства, в т. ч. до Османської імперії; 6) практикування метеорологічної та господарської магії.
Посилання
Borisenkov E. P., Pasetskiy V. M. (1983). “Ekstremal’nyye prirodnyye yavleniya v russkikh letopisyakh XI – XVII vv.”. Leningrad : Gidrometeoizdat. (In Russian).
Borisenkov E. P., Pasetskiy V. M. (1988). “Tysyacheletnyaya letopis’ neobychaynykh yavleniy prirody”. Moscow : Mysl’. (In Russian).
Borisenkov E. P., Pasetskiy V. M. (2002). “Letopis’ neobychaynykh yavleniy prirody za 2,5 tysyacheletiya”. Saint Petersburg : Gidrometeoizdat. (In Russian).
Vasil’yev K. G., Segal A. E. (1960). “Istoriya epidemiy v Rossii”. Moskow : Gosudarstvennoye izd-vo meditsinskoy literatury (In Russian).
Evseyev S. V. (1961). “Zemletryaseniya Ukrainy (Katalog zemletryaseniy Ukrainy s 1000 po 1940 gg.)”. Kyiv : Izd. AN USSR. (In Russian)
Dërbek F. A. (1905). “Istoriya chumnykh epidemiy v Rossii s osnovaniya gosudarstva do nastoyashchego vremeni”. Saint Petersburg. (In Russian).
Ivanhorods’kyy K. (2006). “Zemlerobstvo v ekonomitsi Kryms’koho khanstva (XV – XVII st.): istorychna interpretatsiya problem”, Ukrayins’kyy selyanyn: Zb. nauk. prats’, Vyp. 10, pp. 198–204. (In Ukrainian).
Ivanhorods’kyy K. (2012). “Zemlerobs’ka kul’tura Kryms’koho khanstva v XV – XVII st.”, Chornomors’kyy litopys, Vyp. 5, pp. 198–204. (In Ukrainian).
Kryp”yakevych I. (1927). “Zemletrusy na Ukrayini v XVII ta XVIII vv.”, Visnyk pryrodoznavstva, ch. 3 – 4, p. 206. (In Ukrainian).
Krysachenko V. (2000). “Istoriya Krymu: Kryms’ke khanstvo”. Kyiv : Tvim inter. (In Ukrainian).“Litopys Samiyla Velychka” (2006), Zbirnyk kozats’kykh litopysiv: Hustyns’kyy, Samiyla Velychka, Hrabyanky / uporyad., per. V. Krekoten’, V. Shevchuk, R. Ivanchenko. Kyiv : Dnipro, pp. 194 – 876. (In Ukrainian).
Markevich A. I. (1928). “Letopis’ zemletryaseniy v Krymu (istoricheskaya spravka), Chernomorskoye zemletryaseniye 1927 g. i sud’by Kryma”. Simferopol’. (In Russian).
Mushketov I., Orlov A. (1893). “Katalog zemletryaseniy v Rossiyskoy imperii”. Saint-Petersburg. (In Russian).“Neskol’ko istoricheskikh zametok, napisannykh Ravvi Iakovom, synom Ravvi Mordukhaya v kontse knigi Igeret-Gavi-Kuvakh” (1856), Vremennik Imperatorskogo obshchestva istorii i drevnostey rossiyskikh, Kn. 24, Ch. II, pp. 100–134. (In Russian).
Nikonov A. A. (1986). “Zemletryaseniya XVII veka v Vostochnom Krymu”, Izvestiya AN SSSR. Fizika Zemli, № 6, pp. 79–85. (In Russian).
Novosel’skiy A. A. (1948). “Bor’ba Moskovskogo gosudarstva s tatarami v pervoy polovine XVII v.”, Moskow-Leningrad : AN SSSR. (In Russian).
Pallas P. S. (1999). “Nablyudeniya, sdelannyye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva”. Moskow : Nauka. (In Russian).
Polumb A. (1933). “Ocherk krymskikh zemletryaseniy”. Gos. izd-vo Krym ASSR. (In Russian).
Prokhorov D. A. (2016). “Posledstviya prirodnykh kataklizmov i stikhiynykh bedstviy na Krymskom poluostrove v opisaniyakh avtorov i dokumentov XVII – XVIII veka”, Bosporskiye issledovaniya, Vyp. 33, pp. 319–346. (In Russian).
Pustovitenko B. G., Kul’chitskiy V. E., Kamenobrodskiy A. G. (1995). “Ob izuchenii istoricheskikh zemletryaseniy Kryma “, Seysmologicheskiy byulleten’ Ukrainy za 1992 g., pp. 104–111. (In Russian).
Sanin G. A. (1987). “Otnosheniya Rossii i Ukrainy s Krymskim khanstvom v seredine XVII v.”. Moskow : Nauka. (In Russian).
Sludskiy A. F. (1928). “Istoricheskiy ocherk zemletryaseniy v Krymu”, Krym, № 1 (15), pp. 17–24. (In Russian).
Smirnov V. D. (1889). “Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty v XVIII stoletii”. Odessa : tip. A.
Shul’tse. (In Russian).
Smirnov V. D. (1887). “Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty do nachala XVIII veka”. Saint
Petersburg : Universitetskaya tipografiya, 1887. (In Russian).
Smirnov M. V. (1931). Katalog zemletryaseniy v Krymu”. Simferopol’. (In Russian).
Tunmann I. (1991). “Krymskoye khanstvo”. Simferopol’: Tavriya (In Russian).
Usov S. A. (1925). “Istoriko-ekonomicheskiye ocherki Kryma: proshloye i nastoyashcheye krymskogo khozyaystva”. Simferopol’. (In Russian).
Khapayev V. V. (2008). “Krymskiye zemletryaseniya drevnosti i srednevekov’ya: k istorii voprosa”, Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, Vyp. I, pp. 89–116. (In Russian).
Khrapunov N. I. (2013). “Krymskiy poluostrov posle prisoyedineniya k Rossii v sochinenii Bal’tazara fon Kampengauzena”, Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. Simferopol’-Kerch’, Vyp. XIII, pp. 456–473. (In Russian).
Chelebi E. (2008). “Kniga puteshestviya. Krym i sopredel’nyye oblasti. Izvlecheniya iz sochineniya turetskogo puteshestvennika XVII veka”. Simferopol’ : Dolya (In Russian).
Cook E. R., Solomina O., Matskovsky V. et al. (2020), “The European Russia Drought Atlas (1400–2016 CE)”, Climate
Dynamics, 54, pp. 2317–2335. (In English).
“Tree-Ring Drought Atlas Portal”. URL: drought. memphis.edu (15.06.2022). (In English).
ISSN 
