РОДИНА ТА САДИБА СВЯТОПОЛК-МИРСЬКИХ У ЛЮБОТИНІ: ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ МІСТА

Анотація

У статті проаналізована благодійна та економічна діяльність князів Дмитра Івановича, Павла Дмитровича Святополк-Мирських, княгинь Катерини Олексіївни та Людмили Миколаївни Святополк-Мирських, дана висока оцінка їх благодійницькій освітньо-культурній роботі у м.Люботин Харківської губернії. Вказано, що наявна література про діяльність родини Святополк-Мирських дуже стисла і носить довідковий характер, а найвагоміші дослідження зі вказаної проблематики належать досліднику місцевої історії з м.Люботин Харківської області В.В. Стрільцю, цінність яких полягає у використанні автором значної кількості архівних джерел. Порушено проблему необхідності відновлення та реставрації палацово-паркового комплексу Святополк-Мирських у Люботині по закінченню російської агресії та після визволення тимчасово окупованих наших територій, враховуючи культурно-історичну цінність будівель та заслуги цієї відомої родини перед містом. Зазначено, що починаючи з 1881 р. і до 1917 р. у Люботині час від часу жили представники родини Святополк-Мирських: деякі представники давнього князівського роду народилися, дехто - знайшов свій останній спокій. Акцентовано увагу на тому, що за тридцять шість років, за цей мізерний час, з точки зору історії, було добудовано, частково перебудовано палацовий комплекс з красивим дизайном парку, розміром у 26 гектарів; Свято-Миколаївський православний храм теж зазнав грандіозної перебудови та капітальної добудови, переважно за кошт представників цієї дворянської родини будувалася та утримувалася споруда гімназія, де навчалися діти пересічних люботинців та жили вчителі. В ході вивчення названої проблеми виявилося, що необхідність у реставрації мають тільки сама будівля палацу та ротонда, котрі активно використовувалися радянською владою, адже порівняно з іншими палацами тієї епохи, цей пам’ятник садово-паркового мистецтва був частиною природних ландшафтів неповторної краси слобожанської природи.