ВПЛИВ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ БОЛГАРІЇНА ПОЛІТИКУ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІВ КОНТЕКСТІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті розглядається політика пам’яті як ключового чинника формування національної ідентичності та інструменту державної політики. Наприкінці 20 – початку 21 століття країни Центрально-Східної Європи, зокрема Болгарія, постали перед необхідністю розбудови збалансованої історичної політики в умовах трансформаційних процесів. Це дослідження є спробою виявити та узагальнити основні політичні практики, що вплинули на формування суспільної свідомості в посткомуністичний період.
У статті досліджено вплив політичних еліт на формування політики історичної пам’яті в Болгарії в контексті посткомуністичної трансформації суспільства. Метою є виявлення та узагальнення основних вимірів політики пам’яті, політичних практик та визначення їх впливу на формування історичної свідомості та національної ідеї в умовах постсоціалістичних змін. Особлива увага приділяється порівнянню досвіду Болгарії з українськими реаліями, що є актуальним в умовах сучасної гібридної війни та боротьби з історичними міфами.
Дослідження базується на аналізі історичних, політичних та соціальних аспектів формування політики пам’яті. Застосовуються підходи, що доз- воляють вивчати комеморативні стратегії, зокрема щодо декомунізації, перегляду змісту підручників та конструювання нового національного пантеону героїв. Аналіз включає вивчення законодавчих ініціатив (наприклад, законів про злочинний характер комуністичного режиму та декомунізацію науки), діяльності інституцій (таких як Комісія з відкриття документів та Інститут національної пам’яті) та суспільних дискусій. Також враховано вплив зовнішніх чинників, таких як російська інформаційна пропаганда. Дослідження використовує порівняльний підхід, зіставляючи болгарський досвід з українськими реаліями.
Системно проаналізовано вплив політичних еліт на політику пам’яті в Болгарії після падіння комуністичного режиму, зосереджуючись на механізмах і практиках декомунізації, перегляді історичних наративів та формуванні нової національної ідентичності. Доведено, що ці процеси не завжди були прямолінійними, оскільки суспільство демонструвало неоднозначне ставлення до комуністичного минулого, поєднуючи його критику з певною ностальгією за минулими часами. Досліджено, як політика пам’яті вико- ристовується як інструмент для забезпечення суспільної єдності та протидії зовнішнім загрозам. Розкрито роль історичних міфів у формуванні «образу ворога» та маніпуляціях громадською думкою.
Ефективна державна політика пам’яті є важливим інструментом для забезпечення суспільної єдності та консолідації, сприяючи формуванню болгароцентричної національної ідентичності. Хоча процес декомунізації в Болгарії був повільним, він включав важливі законодавчі кроки, такі як визнання злочинного характеру комуністичного режиму. Політичні еліти, орієнтовані на європейські цінності, відігравали ключову роль у відмові від соціалістичного минулого та оновленні влади. Водночас, існування проросійського політичного блоку свідчить про використання історичної пам’яті для дестабілізації країни. Досвід Болгарії показує, що перегляд підручників, створення пантеону героїв та боротьба з історичними міфами є ключовими елементами формування нової історичної свідомості.