Політичні партії та угрупування махновського руху
Ключові слова:
махновський рух, анархізм, Н.Махно, політична система, політична партія, ліві есери, «Союз бідних хліборобів»Анотація
В статті піддається запереченню загальноприйнятний тезис відносно того, що махновський рух був суцільно анархо-комуністичним, чи більш загально, анархістським проектом. Автор проводить аналіз політичних угруповань та організацій анархістів які протягом 1917 – 1921 років займали провідні ролі в керівній ланці політичної системи махновського руху. Досліджується участь в повстанському русі представників різних соціалістичних партій (лівих есерів, есерів-максималістів та українських боротьбистів.)
Посилання
1. Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917-1921 рр. Харків: КСД, 2017. 400 с.; Савченко В.А. Махновська Трудова федерація (1917-1921 рр.). Харків: Фоліо, 2018. 298 с.; Чоп В.М., Лиман І.І. Махновські повстанці Північного Празов’я (1918-1921 рр.). Запоріжжя: Дике Поле, 2018. 436 с. ; Шубин А.В. Махно и его время. М.: ЛЕНАНД, 2016. 320 с.
2. Новополин Г. Махно и гуляйпольская группа анархистов: По официальным данным. Каторга и ссылка. 1927. № 34. С.70-77.
3. Гак А. Вiд Гуляй-Поля до Нью-Йорку. Новий Ульм, 1973. 340 с.
4. Савченко В.А. Анархiстський рух на Українi в 1905-1907 рр. Науковi працi з питань полiтичної iсторiї. Київ, 1991. Вип.169. С.138-147.
5. Белаш А.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Київ: Проза, 1993. 576 с.
6. Штрихи к портрету Н.Махно: Документы и материалы. Дружба народов. 1991. № 6. С.106-129.
7. Махно Н. Воспоминания. Кн.1. Київ: Україна, 1991. 176 с.
8. Волковинський В.М. Нестор Махно: легенди та реальнiсть. Київ: Перліт продакшн. 1994. 364 с.
9. Путь к свободе. 1919. 17 мая.
10. Шубин А.В. Проблема «переходного периода» в российской эмигрантской анархистской мысли 20-х-30-х годов. Анархия и власть. Москва, 1992. С.88-102.
11. Аршинов П. История махновского движения. Берлин, 1923. 276 с.
12. Тепер I. Махно: от “единого анархизма” к стопам румынского короля. Харьков: Молодой рабочий, 1924. 144 с.
15. Набат. 1919. 10 апреля.
16. Кузнецов Я. Работа Екатеринославского ревкома в 1918 г. Борьба за Советы на Екатеринославщине. Днепропетровск, 1927. С.92-117.
17. Шубин А. Махновское движение. 1917-1921 гг. Дружба народов. 1993. № 3. С.147-170.
18. Колос Г.А. Замiтки про пiдпiлля i озброєну боротьбу 1918-1919 рр. Днiпропетровськ, 1927. 72 с.
19. Белаш В. Махновщина Лiтопис революцiї. 1928. № 3. С.191-234.
20. Матеріали Комісії по вивченню історії громадянської війни. ЦДАГО України (Центр. держ. арх. громад. об’єднань України). Ф.5. Оп.1. Спр.262.
21. ЦДАГО України. Ф.5. Оп. 5-1. Спр.274.
21. 3-й Всеукраїнський з’їзд Рад. Стенограма. Харків, 1932. 360 с.
22. Матеріали НКВС УСРР. ЦДАВО України (Центр. держ. арх. вищ. органів влади та упр. України). Ф.5. Оп.1. Спр.25.
23. Шлях до волі. 1919. 27 листопада.
24. Ерде Д. Політична програма анархо-махновщини Літопис революції. 1930. № 1. С.62-84.
25. Іваненко Р. Про що не слід забувати (Махновщина). Український голос. 1962. 29 серпня.
2. Новополин Г. Махно и гуляйпольская группа анархистов: По официальным данным. Каторга и ссылка. 1927. № 34. С.70-77.
3. Гак А. Вiд Гуляй-Поля до Нью-Йорку. Новий Ульм, 1973. 340 с.
4. Савченко В.А. Анархiстський рух на Українi в 1905-1907 рр. Науковi працi з питань полiтичної iсторiї. Київ, 1991. Вип.169. С.138-147.
5. Белаш А.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Київ: Проза, 1993. 576 с.
6. Штрихи к портрету Н.Махно: Документы и материалы. Дружба народов. 1991. № 6. С.106-129.
7. Махно Н. Воспоминания. Кн.1. Київ: Україна, 1991. 176 с.
8. Волковинський В.М. Нестор Махно: легенди та реальнiсть. Київ: Перліт продакшн. 1994. 364 с.
9. Путь к свободе. 1919. 17 мая.
10. Шубин А.В. Проблема «переходного периода» в российской эмигрантской анархистской мысли 20-х-30-х годов. Анархия и власть. Москва, 1992. С.88-102.
11. Аршинов П. История махновского движения. Берлин, 1923. 276 с.
12. Тепер I. Махно: от “единого анархизма” к стопам румынского короля. Харьков: Молодой рабочий, 1924. 144 с.
15. Набат. 1919. 10 апреля.
16. Кузнецов Я. Работа Екатеринославского ревкома в 1918 г. Борьба за Советы на Екатеринославщине. Днепропетровск, 1927. С.92-117.
17. Шубин А. Махновское движение. 1917-1921 гг. Дружба народов. 1993. № 3. С.147-170.
18. Колос Г.А. Замiтки про пiдпiлля i озброєну боротьбу 1918-1919 рр. Днiпропетровськ, 1927. 72 с.
19. Белаш В. Махновщина Лiтопис революцiї. 1928. № 3. С.191-234.
20. Матеріали Комісії по вивченню історії громадянської війни. ЦДАГО України (Центр. держ. арх. громад. об’єднань України). Ф.5. Оп.1. Спр.262.
21. ЦДАГО України. Ф.5. Оп. 5-1. Спр.274.
21. 3-й Всеукраїнський з’їзд Рад. Стенограма. Харків, 1932. 360 с.
22. Матеріали НКВС УСРР. ЦДАВО України (Центр. держ. арх. вищ. органів влади та упр. України). Ф.5. Оп.1. Спр.25.
23. Шлях до волі. 1919. 27 листопада.
24. Ерде Д. Політична програма анархо-махновщини Літопис революції. 1930. № 1. С.62-84.
25. Іваненко Р. Про що не слід забувати (Махновщина). Український голос. 1962. 29 серпня.
Завантаження
Опубліковано
2019-12-29
Номер
Розділ
Історія України
Як цитувати
Політичні партії та угрупування махновського руху. (2019). Zaporizhzhia Historical Review, 1(52), 99-104. https://history.znu.edu.ua/index.php/journal/article/view/166
ISSN 
