УНІАТСЬКИЙ РУХ У КОСТОПІЛЬСЬКОМУ ПОВІТІ В 1920-х – 1930-х рр.

Анотація

Одним із маловивчених явищ релігійного життя на Волині часів міжвоєнної Польщі була неоунія. Метою даного дослідження є аналіз розвитку уніатського руху в Костопільському повіті Волинського воєводства в 1920-х – 1930-х рр. Її досягнення передбачає окреслення кола осіб, втягнутих у цей рух; розкриття особливостей керування ним та встановлення осіб, які займалися безпосередньою місіонерською та пастирською роботою на місцях; виявлення центрів унії на Костопільщині та з’ясування їх подальшої долі. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Дослідити архівні джерела дало можливість застосування загальнонаукових (аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, статистичного) та спеціальноісторичних (проблемно-хронологічного, історичної реконструкції, історикотипологічного, історико-генетичного, біографічного) методів. В процесі дослідження виявлено, що уніатський рух у міжвоєнний період розвивався у Костопільському повіті в двох напрямках. Перший був пов’язаний із колонізацією цього краю вихідцями з Галичини, які сповідували грекокатолицьку віру. Саме через чималу кількість галицьких колоністів у 1926 р. в Костополі було відкрито місію редемптористів, яка через рік перебралася до Ковеля. До певного часу галицькі колонії на Костопільщині продовжували обслуговувати редемптористи, які час від часу приїздили сюди, але в 1931 р. Луцьким католицьким біскупом у с. Антонівка було відкрито окрему греко-католицьку парафію, яка відтоді стала духовним центром унії у повіті. В кількох селах цієї парафії були власні каплиці, що дало змогу забезпечити доступом до регулярних богослужінь більшість греко-католиків Костопільщини. Другий напрямок полягав у залученні до неоунії місцевого православного населення, але після ряду невдач у цьому руслі в другій половині 1920-х рр. такі намагання припинилися й у 1930-х рр. уже не фіксувалися. Практичне значення досягнутих результатів дослідження зумовлене поглибленням наявних відомостей про розвиток уніатського руху на Волині, а також можливістю використання одержаних результатів у процесі подальших досліджень з історії релігійних рухів на Волині та в краєзнавчих розвідках.