РАННІЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІКА-ПАЛЕОЗООЛОГА М.В. ПАВЛОВОЇ (1854-1938 рр.)
Ключові слова:
наука, викопні хребетні тварини, палеонтологія, палеозоологія, біологіяАнотація
Вітчизняна палеозоологічна наука як важлива галузь біологічного знання, формувалася працею багатьох вітчизняних вчених. Сьогодні ми постійно згадуємо імена: В.О. Ковалевського, О.О. Борисяка, І.Г. Підоплічка, В.О. Топачевського, Л.І. Рековця – вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток цієї науки. Палеозоолог Марія Василівна Павлова (1854-1938) – це ціла епоха в розвитку палеозоологічної науки, адже вона – видатний вчений, її організатор, популяризатор і пропагандист. Її наукові праці стали вагомим внеском у науку про історію розвитку органічного світу і швидко висунули її до когорти видатних палеонтологів-еволюціоністів. Основні праці Марії Василівни присвячені вивченню історії копитних (коней, носорогів, різних парнокопитних і хоботних). Нею описані численні залишки викопних ссавців, які були зібрані на території колишнього СРСР і України, в тому числі. У статті висвітлюється ранній період життя та діяльності М.В. Павлової, показано як формувався її науковий світогляд.
Посилання
2. Варсанофьева В.А. Мария Васильевна Павлова: 1854-1938 / В.А. Варсанофьева // Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники: Геология и география. – Москва: Физматгиз, 1962. – С. 94-97.
3. Годри Альберт (1827-1908) // wiguru.org / index. php/ Годри
4. Осборн Генри Ферфилд (1857-1935) // Биологи: Биогр. справочник. – К.: Наук. думка, 1984. – С. 474.
5. Борисяк А.А. Шарль Депере (1854-1929) // А.А. Борисяк // Доклады Академии наук СССР. – 1930. – ғ 22. – С. 583-585.
6. Мильн-Эдварс Анри Генрих (1800-1885) // Биологи: Биогр. справочник. – К.: Наук. думка, 1984. – С. 419.
7. Мария Васильевна Павлова // Д.В. Наливкин. Наши первые женщины-геологи. – Ленинград: Наука. Ленингр. отд-ние, 1979. – С. 13-36.
ISSN 
