МАЗЕПЕНЦІ VS МОСКОВІЯ У «ПОДОРОЖНЬОМУ ЩОДЕННИКУ» Д. КРМАНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26661/

Анотація

Протистояння між українцями та московитами має столітню історію і в останні роки перетворилося на кровопролитну боротьбу України за власне майбутнє. Одним із яскравих епізодів цієї боротьби були події початку XVIII ст., а саме перехід гетьмана Івана Мазепи на бік Карла ХІІ. У прове- деному дослідженні були використані такі терміни: «мазепенці» – частина українських та запорозьких козаків, які на чолі з гетьманом Іваном Мазе- пою перейшли на бік Карла ХІІ; «московія» – не тільки московська держава як така, але і українське козацтво, яке воювало на боці московського царя. Повідомлення іноземців є важливим історичним джерелом і допоможе більш повно зрозуміти детермінантність подій, більш повно реконструювати події, саме тому у нашому дослідженні були актуалізовані інформаційні можливості свідчень Даніеля Крмана про боротьбу мазепенців та моско- вітів.

Метою дослідження є відтворення противостояння між московією та частиною українського козацтва очолених Іваном Мазепою на основі інформаційних можливостей «Подорожнього щоденника» Даніеля Кр- мана. Досягнення поставленої мети передбачено вирішенням наступних дослідницьких завдань: – виявити причини переходу козацтва на бік Карла ХІІ; – визначити хід протистояння.

Об’єктом дослідження став україномовний переклад тексту «Подорожньому щоденнику» Даніеля Крмана.

Для досягнення поставленої мети було використано як історичні методи дослідження: історико-порівняльний, хронологічний, так і спеціальні джерелознавчі методи: критичний, евристичний, метод джерелознавчого аналізу.

Встановлено, що відомості залишені Даніелем Крманом містять важливу інформацію про перебіг протистояння між мазепенцями та московитами, надзвичайно детально описано битву під Полтавою та подальші події, а саме – перехід мазепенсько-шведських військ на територію Османської імперії. На жаль, причини переходу гетьмана Івана Мазепи на бік Карла ХІІ згадуються побіжно та дуже коротко. Характерними рисами інформа- ційних можливостей свідчень Даніеля Крмана є: – відносно невеликий обсяг; – фрагментарність; – опис зовнішніх атрибутів процесів та фактів без розуміння їхньої суті; – суб’єктивність, що в цілому є притаманним для егоджерел, яким і є «Подорожній щоденник».

Свідчення іноземців про події протистояння мазепенців та московитів є важливими джерелами для розширення уявлень та відтворення подій україно-російського протистояння. Проте, слід зазначити, що використання лише зазначеного типу джерел не дозволяє відтворити цілісну картину. Тому доцільно використовувати і інші види джерел: письмові, зображальні, речові, усні. Лише співставлення та взаємне доповнення усіх видів і типів джерел дозволить у повній мірі вивчити і відтворити історію україно-ро- сійського протистояння.

Посилання

Hetman Ivan Mazepa: postat, otochennia, epokha. Zb. nauk. prats / Vidp. red. V. A. Smolii, vidp. sekr. O. O. Kovalevska. K.: Instytut istorii Ukrainy NANU, 2008. 398 s.
Doba hetmana Ivana Mazepy v dokymentax / Uporiad. S. O. Pavlenko. K.: Byd. Dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2007. 1144 s.
Doba hetmana I. Mazepy v yevropeiskii istorii: mify i realii: Materialy Mizhnarodnoi naukovo-teoretychnoi konferentsii. Kyiv-Baturyn. 7–8 lystopada 2008 r. K.: Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 2009. 168 s.
Krman D. Podorozhnii shchodennyk (Itinerarium 1708–1709). K.: Vyd. tsentr «Prosvita», 2010. 260 s.: il.
Ohiienko I. Yak moskva vziala pid svoiu vladu vilnu tserkvu ukrainsku. Terniv: v drukarni Y. Pisha, 1921. 20 s. URL: https://shron3.chtyvo.org.ua/Ohiyenko_Ivan/Yak_Moskva_vziala_pid_svoiu_vladu_vilnu_tserkvu_ukrainsku.pdf? (дата звернення: 30.01.2024 р.).
Sokyrko O. Poltavska bytva 27 chervnia 1709 r.: Ukrainskyi Rubikon (Chastyna I). K.: Tempora, 2008. 80 s.; Sokyrko O. Poltavska bytva 27 chervnia 1709 r.: Ukrainskyi Rubikon (Chastyna II). K.: Tempora, 2008. 104 s.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-05

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають