ЄВРЕЇ В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА РІВНОГО (1921–1939 рр.))
DOI:
https://doi.org/10.26661/Ключові слова:
«Єшибот», «Тарбут»,, єврейське шкільництво,, Рівне,, Волинське воєводство,, Друга Річ Посполита,Анотація
У статті проаналізовано освітню політику Другої Речі Посполитої щодо національних меншин у міжвоєнний період на прикладі єврейської спільноти. Простежено діяльність світських і релігійних єврейських шкіл в освітньому просторі Рівного – міста з найбільшою кількістю єврейського населення в межах Волинського воєводства. Показано роль культурноосвітнього товариства «Тарбут» в організації єврейського шкільництва й збереженні національної ідентичності; з’ясовано навчальний контент освітнього процесу загальноосвітніх і релігійних шкіл.
До наукового обігу залучено нові архівні та мемуарні джерела для комплексного відтворення кількості закладів освіти, їхніх особливостей і національного характеру єврейського шкільництва. Вперше проаналізовано функціонування рівненської релігійної школи товариства «Єшибот» у міжвоєнний період та уточнено інформацію щодо діяльності окремих єврейських шкіл.
Доведено, що польська освітня політика щодо євреїв визначалася статтями міжнародних угод, польських конституцій і шкільним законодавством, стратегічна мета яких – інтеграція національних меншин у Другій Речі Посполитій. Право на створення національних шкіл і рідномовне навчання ускладнювалося політикою державної асиміляції.
Єврейський освітній простір Рівного сформувала розгалужена шкільна мережа, що включала одну державну єврейську школу з польською мовою навчання, приватні двомовні польсько-єврейські загальноосвітні й професійні заклади, івритомовні школи культурно-освітнього товариства «Тарбут», а також початкові релігійні школи – талмуд-тора і єшибот.
Національно-світськими осередками збереження культурної самобутності єврейської громади залишалося приватне шкільництво, котрим опікувалася громадська організація сіоністського спрямування «Тарбут» і яке мало особливу популярність серед єврейського народу. У відстоюванні національної ідентичності євреїв важливу роль відіграв релігійний чинник. У навчальних закладах проводилися уроки релігії, де вивчали юдаїзм, а система релігійної освіти та виховання домінувала в релігійних початкових школах, у яких викладали загальноосвітні предмети, згідно з польською державною програмою. Наразі наукові студії із реконструкції єврейського шкільництва потребують глибшого вивчення змісту дидактичної літератури для розширення нашого уявлення про зміст освітнього процесу.
Посилання
DARO. F. 30. Op. 18. Spr. 2910.
DARO. F. 31. Op. 1. Spr. 1961.
DARO. F. 30. Op. 1. Spr. 44.
DARO. F. 248. Op. 1. Spr. 3.
DARO. F. 30. Op. 20. Spr. 653.
DARO. F. 30. Op. 1. Spr. 67.
Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti. F. 454. Op. 2. Spr. 573.
DARO. F. 30. Op. 18. Spr. 2129.
Hon M. (2018). RÓWNE: obrysy znykloho mista [RÓWNE: outlines of a vanished city]. Rivne. 196 s. [in Ukrainian]. Danilicheva V. (2022). Volyn (Rivnenshchyna) multyetnichna: istoriia natsionalnykh menshyn [Volyn (Rivnenshchyna) is multi-ethnic: the history of national minorities]. Rivne. 456 s. [in Ukrainian].
Dobrochynska V. (2018.) Zaprovadzhennia polskoi systemy osvity na zakhidnoukrainskykh zemliakh u mizhvoiennu dobu (1921–1939) [Introduction of the Polish education system in the West Ukrainian lands in the interwar period (1921–1939)]. Osvita natsionalnykh menshyn v Ukraini: istorychni tradytsii, pravovi zasady, suchasni vyklyky (KhKh – pochatok KhKhI stolit): monohrafiia / [vidp. red. Ihor Soliar; uporiad. Mykhailo Romaniuk]; Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv. Kn. 1. S. 210–215. [in Ukrainian].
Dobrochynska V. (2018.) Tovarystvo «Tarbut» v orhanizatsii yevreiskoho shkilnytstva u Volynskomu voievodstvi (1921–1939) [«Tarbut» society in the organization of Jewish schools in the Volyn Voivodeship (1921–1939)]. Osvita natsionalnykh menshyn v Ukraini: istorychni tradytsii, pravovi zasady, suchasni vyklyky (KhKh – pochatok KhKhI stolit): monohrafiia / [vidp. red. Ihor Soliar; uporiad. Mykhailo Romaniuk]; Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv. Kn. 1. S. 242–246. [in Ukrainian].
Kramar Yu. (2015). Zakhidna Volyn 1921–1939 rr.: natsionalno-kulturne ta relihiine zhyttia [Western Volyn 1921–1939: national, cultural and religious life]. Lutsk: Vezha-Druk. 404 r. [in Ukrainian].
Musman Kh. (2019). Misto moie rozstriliane [My city was shot]. Rivne: Volynski oberehy. 132 s. [in Ukrainian].
Mykhalchuk R. (2020). Shramy na tili mista: mistsia vbyvstv yevreiv u m. Rivne pid chas Holokostu. Misto: istoriia, kultura, suspilstvo. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka, 2020. Vyp. 9 (2). S. 105–125. [in Ukrainian].
Ruda O. (2019). Natsionalno-osvitnia polityka uriadiv Polshchi shchodo naselennia Halychyny v 20–30-kh rokakh
KhKh stolittia: realizatsiia ta retseptsii [The national educational policy of the Polish governments regarding the population of Halychyna in the 20s and 30s of the 20th century: implementation and reception] / Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv. 802 s. [in Ukrainian].
Almanach Żydowski (1939). [Jewish Almanac]. Lwów. S. 722. [in Polish].
Kęsik J. (2004). Stryktyra narodowościowa wojewόdztwa Wołyńskiego w latach 1931–1939 [Ethnic structure of the Wołyń voivodship in the years 1931–1939]. Premiany narodowościowa na kresach wschodnich II Rzeczpospolitej 1931–1948.Toryń. S. 53–92. [in Polish].
ISSN 
