МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ КАТЕРИНОСЛАВА В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ (1917-1918 рр.) (за матеріалами періодичної преси)
DOI:
https://doi.org/10.26661/Ключові слова:
social security, labor, housing,, Bolsheviks,, City Duma,, state formation,Анотація
Мету дослідження визначено особливостями проблеми «врізаного» радянського спадку української квазідержави в роки першого радянського десятиріччя. Проаналізовано умови роботи апарату суспільно – політичної влади Катеринослава (1917-1918) у формі «старої» Думи та Катеринославської ради робітничих та солдатських депутатів (РРСД). Методологічна основа Осягнення логіки розвитку сфери міського самоврядування Катеринослава неможливе без використання міждисциплінарного методу, котрий включає підходи, опрацьовані в історичній урбаністиці, соціології, політології. У роботі застосовано принципи історизму, об`єктивності, соціального підходу. Наукова новизна полягає в тому, що серед «провалів» в історичній пам’яті, за сучасними критеріями, є історія України першого радянського десятиріччя1 , яку слід переосмислити в контексті діяльності апарату суспільно – політичної влади Катеринослава в період загострення партійно-політичної боротьби 1917-1918 рр.. Висновки. Вивчення характеру зіткнення апарату суспільно – політичної влади Катеринослава у формі міської Думи та ради робітничих та солдатських депутатів у період загострення партійно-політичної боротьби 1917-1918 рр. дає підстави стверджувати про наявність демократичних процесів в Україні під час проведення муніципальної виборчої кампанії. Процедура виборів відповідно до урядової постанови «Про здійснення виборів гласних міських Дум та про дільничні міські управління» (від 15 квітня 1917 року)2 визнавала права самоврядних структур, успадкованих від Російської імперії, у свою чергу державно-політичні акти Української Центральної Ради офіційно закріплювали діяльність місцевого самоврядування, порушуючи лише питання про українізацію та переорієнтацію на Центральну Раду. Однак організоване збройне повстання Червоної гвардії зміцнило органи більшовицької влади Катеринослава та домогло РРСД у процесі перерозподілу політико – адміністративних повноважень на рівні міста. Слід зазначити, що підрив органів міського самоврядування був направлений у першу чергу на підрив авторитету Української Центральної Ради. Ключові слова: державотворення, міська Дума, більшовики, робітниче, житлове, соціальне забезпечення.
Посилання
Галайчук Б. Нація поневолена, але державна. Мюнхен: Вид-во «Сучасна Україна», 98 с.
Годин А. Введение. Борьба за Советы на Екатеринославщине: сборник воспоминаний и статей. Издание
Днепропетровского истпарта и окружной комиссии по проведению 10-ти летия октябрьской революции. (1927). Катеринослав, 6 с.
Голуб А. У часи першої світової війни й української революції (1914 – осінь 1917 рр.). Історія міста Дніпропетровська. Дніпропетровськ: Грані, 349 с. Звезда (Катеринослав), №15 (20 января), 3–4 с.
Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. Держава і право України. 1917–1920: навч. посіб. К.: Либідь, 1997. 30 c.
Кульчицький, С. Комунізм в Україні – перше десятиріччя (1919-1928 рр.). Київ: Основи, 396 с.
Румянцев, А. М. Научный коммунизм: словарь. / Под. ред. А. М. Румянцева. – 4-е изд. доп. – Москва: Политиздат, 1983. – с. 253.
Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української Конституції / упоряд К.: Право, 1997. 93 с.
Яценко В. «У вирі революційної та громадянської війни (1917-1920 рр.) Дніпропетровськ. Віхи історії.- Дніпропетровськ: Грані, 2001. 125 с.
Vynnychenko V. K. Vidrodzhennia natsii [Rebirth of the nation] / V. K. Vynnychenko. Reprynt. vyd. Kyiv: Politvydav Ukrainy, 1990. Ch. 1. 1990. 90 ts.
Halaichuk, B. (1953). Natsiia ponevolena, ale derzhavna [The nation is enslaved, but a state]. Miunkhen: Vyd-tvo «Suchasna Ukraina», 98 s. [in Ukrainian].
Hodyn, A. (1927). Vvedenye. Borba za Sovetы na Ekaterynoslavshchyne. Sbornyk vospomynanyi y statei. [The struggle for the Soviets in Ekaterinoslavshchyna]. Izdanie Dnepropetrovskogo istparta i okruzhnoy komissii po provedeniyu 10-ti letiya oktyabr-skoy revolyutsii. (1927). Katerinoslav, 6 s. [in Russian].
Holub, A. (2006). U chasy pershoi svitovoi viiny y ukrainskoi revoliutsii (1914 – osin 1917 rr.) [During the First World War and the Ukrainian Revolution (1914 – autumn 1917)]. Istoriia mista Dnipropetrovska. Dnipropetrovsʹk: Hrani, 349 p. [in Ukrainian]. Zvezda (Katerinoslav), 15 (20 yanvarya), 3–4 s. Mesnaya zhizn’. v gorodskoy Dume [Local life. In the City Duma]. (1918). [in Russian].
Kopylenko O. L., Kopylenko M. L. Derzhava i pravo Ukrainy. 1917–1920 [The state and law of Ukraine. 1917–1920]: navch. posib. K.: Lybid’, 1997. 30 s.
Kulchytskyi, S. (1996). Komunizm v Ukraini – pershe desiatyrichchia (1919-1928 rr.) [Communism in Ukraine – the first decade (1919-1928)]. Kyiv: Osnovy, 1996. 396 s. [in Ukrainian].
Rumiantsev, A. M. Nauchnyj kommunyzm: slovar’. [Scientific communism: a dictionary] / Pod. red. A. M. Rumiantseva. – 4-e yzd. dop. – Moskva: Polytyzdat, 1983. – s. 253. [in Russian].
Sliusarenko A. H., Tomenko M. V. Istoriia ukrains’koi Konstytutsii [History of the Ukrainian Constitution] / uporiad K.: Pravo, 1997. 93 s. [in Ukrainian].
Yatsenko, V. Ya. (1998). Politychna borotba na vyborakh do miskoi dumy Katerynoslava vlitku 1917 r. [Political struggle in the elections to the City Duma of Katerynoslav in the summer of 1917.]. Naddniprianskyi istoryko-kraieznavchyi zbirnyk. Dnipropetrovsk, 125. [in Ukrainian].
ISSN 
