РАННЯ БІОГРАФІЯ МИКОЛИ ГОВОРОВА (1899 – 1920) – ПЕРШОГО ДЕКАНА ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОГО ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26661/

Ключові слова:

Запорізький інститут сільськогосподарського машинобудування, воєнний спеціаліст,, дезертирство,, російська армія,, прапорщик воєнного часу,, Констянтинівське артилерійське училище,, Петроградський лісний інститут,

Анотація

Дослідження присвячено вивченню життя і діяльності Миколи Олександровича Говорова (1899 – 1950), першого декана загальнотехнічного факультету Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування, першого завідувача кафедри «Деталі машин», а також рідного брата Маршала СРСР Л. Говорова. Виявляється, що в молоді роки, до вступу на посаду викладача, М. Говоров був офіцером (прапорщиком та підпоручиком) різноманітних антирадянських армій часів громадянської війни в Росії (1918 – 1920 рр.), а потім, антиколчаківським повстанцем і радянським «воєнспецом». На основі матеріалів Російського державного воєнного архіву, архівних матеріалів Музею наукового прогресу Національного університету «Запорізька політехніка», спогадів колишніх студентів та викладачів запорізьких вишів зроблено спробу вивчення перебігу карколомних поворотів воєнної та викладацької кар’єри М. Говорова та його життєвої стратегії виживання в умовах революції та громадянської війни. Будучи обдарованим вихідцем з селянського середовища М. Говоров упродовж 1916 – 1920 років змінив кілька соціальних амплуа будучи, по черзі, студентом Петроградського лісного інституту, юнкером Констянтинівської артилерійської академії, прапорщиком воєнного часу в армії Російської республіки, рядовим працівником Елабузької споживчої кооперації, «молодшим офіцером» Народної армії КОМУЧа, прапорщиком «єдиної армії» Уфимської директорії, підпоручиком Російської армії адмірала Колчака, дезертиром та «военспецом»-артилеристом 51-ї дивізії Червоної армії, нарешті, викладачем машинознавства Запорізького індустріального технікуму, де зміг, на довгі роки сховатися від репресій комуністичного режиму. Анабасис доцента-авантюриста, що зміг вижити у вогні найкривавіших воєнних операцій громадянської війни в Росії та став відомим інженером-педагогом вражає уяву. Вважаємо що дана публікація є важливим доповненням історії революційних подій 1918-1920 рр., історії української науки та техніки та історії вищої освіти України.

Посилання

1. Абинякин Р. М. Особый учет бывших белых офицеров в Советской России и СССР в 1920-е гг. Ученые записки Орловского государственного университета. 2010. №3. Ч. 1. Сер. Гуманитарные и социальные науки. С. 66–75.
2. Бичевський Б. В. Маршал Говоров. Москва: Воениздат, 1970. 176 с.
3. Бунич И. Л. Операция «Гроза». Кн.І. Ист. хроника. Киев: А.С.К., 2000. 448 с.
4. Валентинов А. А. Крымская епопея. Архив русской революции. 1922. Т. 5. С. 5 –101.
5. Вафина А. Д., Гурьева А. П. Елабужские купцы-меценаты Стахеевы. Елабуга, 2013. 354 с.
6. Ганин А. В. Семь «почему» российской Гражданской войны. Москва: Пятый Рим, 2018. 864 с.
7. Ганин А. В. Белые страницы биографии Марсала Советского Союза Л. А. Говорова. Омский научный вестник. Общество, история, современность. 2018. №4. С. 10 – 14.
8. Горелик Я., Солоницын Г. Достижение внезапности в Златоустовской операции. Военно-исторический журнал. 1977. №5. С. 76 – 85.
9. Гуль Р. Б. Красные маршалы: Тухачевский, Ворошилов, Блюхер, Котовский. Москва: Молодая гвардия, 1990. 254 с.
10. Запорізький національний технічний університет. Історичний нарис (1990 – 2005). Запоріжжя: Дике поле, 2006. 398 с.
11. Запорізький національний технічний університет. Історичний нарис (1900-2010). Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. 663 с.
12. Кирносов О. «Ни дня без победы!» Повесть. Ленинград: Детская литература, 1978. 34 с.
13. Лазарев С. Е. Неизвестные страницы жизни маршала Л. А. Говорова. Ученые записки Орловского государственного университета. 2010. №3. С. 93-97.
14. Ларьков Н. С. Декабрьские события 1919 г. в Томске. Вестник Томского государственного университета. История. 2011. №3. С. 46 – 56.
15. Ларионов В. А. Последние юнкера. Frankfurt am Main: Посев, 1984. 204 с.
16. Архів Музею наукового прогресу НУ «ЗП». Ф. 2. Оп. 1. Арк. 3. Лист Фролова І. В. до Гордєєва Б. В. від 26.02.86 р.
17. Мамонтов С. Н. Походы и кони. Москва: АСТ, 2016. 288 с.
18. Польских К. В. Жизнь и деятельность купеческой династии Стахеевых. Елабуга: Б.и., 2011. 108 с.
19. Російський державний військовий архів (далі РДВА). Ф. 7. Оп. 8. Спр. 335.
20. РДВА Ф. 7. Оп. 8. Спр. 328.
21. РДВА. Ф. 37963. Оп.1. Спр. 10 Именной список слушателей 2-го курса подлежащих отчислению из АГШ. 2 января – 30 декабря 1937 г.
22. РДВА. Ф. 37963. Оп. 1. Спр. 16.
23. РДВА. Ф. 37976. Оп. 2. Спр.51.
24. РДВА. Ф. 39499. Оп. 2. Спр. 34.
25. РДВА. Ф. 39624. Оп. 1. Спр. 227.
26. РДВА. Ф. 39890. Оп. 1. Спр. 6.
27. РДВА. Ф. 40215. Оп. 1. Спр. 12.
28. РДВА. Ф. 40215. Оп. 1. Спр. 138.
29. Русская армия. 1919. 27 июля.
30. Санкт-Петербургская государственная лесотехническая академия. Страницы истории. Санкт-Петербург: ЗАО «Хромис», 2003. 152 с.
31. Сторінки історії Запорізького національного Технічного Університету. Запоріжжя: «АА Тандем», 2020. 24 с.
32. Теккерей У. Записки Барри Линдона. Роман. Собр. соч. в 20 т., Т. 4. Москва: Худ. лит., 1974. 384 с.
33. Телицин В. Л. Маршал Говоров. Москва: Вече, 2013. 288 с.
34. Шамбаров В. Е. Белогвардейщина. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2002. 640 с.

Завантаження

Опубліковано

2025-12-19

Номер

Розділ

Історія України

Як цитувати

РАННЯ БІОГРАФІЯ МИКОЛИ ГОВОРОВА (1899 – 1920) – ПЕРШОГО ДЕКАНА ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОГО ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ. (2025). Zaporizhzhia Historical Review, 7(59). https://doi.org/10.26661/

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>