СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІСТОРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: КАНОНИ І ІМПРОВІЗАЦІЇ
Ключові слова:
дослідницькі технології, науковий метод, методологія історіїАнотація
Автор статті розглядає проблему взаємодії історика і методу на українському історіографічному полі в сучасних умовах безпрецедентного розширення авторських свобод. Непевність в уявленнях про те, «як ми пишемо історію», досі не подолана. Дисертації молодих авторів містять такі хиби, як декларативне і безпредметне представлення методів свого дослідження, безвідповідальне жонглювання такими «модними» назвами, як «компаративний аналіз», «просопографія», «усна історія», «повсякдення».
Автор зауважує, що дослідницькі технології, у тому числі методи, не є чимось споконвіку покладеним до скриньки Кліо. Технології виникають як наслідок прагнення істориків бути успішними, якнайповніше реалізувати свою допитливість, свої здібності, свої амбіції. Він розбирає конкретні приклади новаторських досліджень і показує специфіку і ефективність таких методів, як мікроаналіз, насичений опис, усна історія, просопографія. Він вказує на виразну специфіку таких методів, як психоаналіз і математичні методи, завдяки чому вони є зразком предметного розуміння методу як дослідницької технології.
Стаття показує, що історія повсякденності починаючи з кінця 1990-х років набула прав громадянства в українській історіографії. Публікації останніх кількох років дають необхідний матеріал для того, щоб на прикладах конкретних досліджень побачити різницю між традиційним історіописанням і технологією історії повсякденності, а також збагнути, як саме діє ота магія, коли сутність постає «з дрібниць». Адже це особливі дрібниці. Завдяки таланту історика вони, як краплі вранішньої роси, відбивають увесь навколишній світ.
У підсумку автор нагадує, що сьогодні не лише «істина», але й «техніка виконання» є важливою. Не лише глибокі положення, оригінальні твердження, а й дотепні інструменти, елегантний хід думки, багата мова, вибагливий стиль є складовими успіху.
Посилання
Гарскова И.М. Историческая информатика: эволюция междисциплинарного направления. Санкт-Петербург: Алетейя, 2018. 408 с.
Гірц К. Інтерпретація культур. Вибрані есе. Київ: Дух і Літера, 2001. 542 с.
Гофман А.Б. Знание методологическое и знание предметное. Выступление в дискуссии «Историк в поисках метода». Одиссей. Человек в истории. Москва, 1996.
Гренье Жан-Ив. Размышления о «критическим повороте». Одиссей-2005. Москва, 2005. С138–139
Доманська Е. Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле. Київ: Ніка-Центр, 2012. 264 с.
Еванс Р.Дж. На захист історії. Львів: Кальварія, 2008. 296 с.
Єкельчик С. Повсякденний сталінізм: Київ та кияни після Великої війни. Київ: Laurus, 2018. 306 с.
Каганов Ю.О. Конструювання «радянської людини» (1953–1991): українська версія. Запоріжжя: Інтер-М, 2019. 432 с.
Кром М.М. Историческая антропология. Учебное пособие. Санкт-Петербург; Москва: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2010. 214 с.
Любавський Р. Повсякденне життя робітників Харкова в 1920-ті – на початку 1930-х років. Харків: Раритети України, 2016. 226 с.
Нові перспективи історіописання. За ред. Пітера Берка. Київ: Ніка-центр, 2004. 379 с.
Про А. Двенадцать уроков по истории. Москва: Издательство РГГУ, 2000. 336 с.
Сердюк І. Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. Київ: К.І.С., 2018. 456 с.
Ревель Ж. Микроисторический анализ и контруирование социального. Одиссей–1996. Москва, 1996. С.114–116.
Святець Ю.А. Українське селянське господарство та нова економічна політика: Кліометричний аналіз соціальноекономічного процесу. Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2007. 216 с.
Старовойтенко І. Просопографія: підходи до трактування змісту наукової дисципліни в історіографії. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2006. №13. С.6–27.
Таїрова-Яковлева Т. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. Київ: Видавництво «Кліо», 2017. 184 с.
Тош Дж. Стремление к истине: Как овладеть мастерством историка. Москва: Весь Мир, 2000. 293 с.
Шутова О.М. Психоистория: школа и методы. Минск: Веды, 1997. 176 с.
Thompson P. The Edwardians: The Remaking of British Society. London; New York, 1992.
ISSN 
